Існує кілька покажчиків розвідок про Г. С. Сковороду
1) При життєпису Сковороди, що склав Г. П. Данилевський, разом з реєстром його творів (Х., 1866), 2) мій критико-бібліографічний огляд творів Сковороди та найважливіших розвідок про нього (Х., 1894), 3) спроба бібліографії Л. А. Чижикова (Г. С. Сковорода) в 4-ій книжці „Записок Т-ва імени Шевченка“ у Львові за 1899 рік, (ст. 14), в якій автор, як він сам признався пізніше, скористуючи неповно що до ювілейної літератури про Сковороду, навів бібліографічні матеріяли про твори Сковороди та про критику їх; 4) „Библиографические материалы“ про Гр. Сав. Сковороду того-ж автора в „Изв. Одес. Библ. Общества“, Од. 1913, ст. 30–48; 5) І. Я. Айзеншток склав найповніший покажчик розвідок про Сковороду та його твори, передав цього рукописа в моє розпорядження та зробив кілька критичних приміток з приводу покажчика Л. А. Чижикова; за це я висловлюю йому щиру подяку. Але не торкаючись їх, я зупинюсь на теоретичній частині покажчика Л. А. Чижикова тому, що автор в ньому торкається також видання творів Г. С. Сковороди, яке вийшло за моєю редакцією, та порівнює його з пізнішим виданням Вол. Бонч-Бруєвича; я вже зупинявся на цих двох виданнях, але-ж неможу не спростувати однієї несправедливої догани, яку без жадної підстави висловив автор і історико-філологічному товариству, що видало мою працю, і мені, як її редакторові. Похваливши спочатку ювілейне видання Товариства і мене, як збирача, за мою нелегку й старанну працю бібліографічних розшукань, Л. А. Чижиків вказує далі на хиби проредагованого мною видання, а саме — на те, 1) що видання неповне, 2) що не наведено хронологічних та топографічних дат, 3) що нема жадних коментарієв до творів, а надто до листів, 4) що нема покажчиків. І хоч автор цілком справедливо з'ясовує всі ці хиби тим, що видання це було зроблене на швидку руку, однак він не вважає можливим вибачити їх, зазначаючи, що ініціятори мали в своєму розпорядженні більше ніж треба часу для видання творів Г. С. Сковороди —
