пізніше року 1742-го Г. С. Сковорода виїхав з Київа до Петербургу. Цариця Лізавета виїхала з Київа до Петербургу у вересні 1744-го року. Отже, Г. С. Сковорола пробув в Петербурзі при капелі коло 3-х років — 1742, 1743 й частину 1744-го року. Правда, в зробленій мною справці з ревизької книжки 1745 року, Сковороду того року вважали ще за півчого; та до Чорнух могла ще не дійти офіціяльна звістка, що він вийшов з придворної капели, а може бути, як справедливо, на наш погляд, вказав проф. М. І. Петров, вважали його і далі за придворного півчого, мавши на увязі його чин придворного уставщика. Вступив він знов до Академії 1744 року і пробув там на цей раз коло 6 років, не скінчивши в ній цілого курсу наук, але перебувши деякий час (не знаємо, два роки чи один) у богословській класі. Що він був у богословській класі, свідчить сам Григорій Савич, називаючи себе студентом богословії. Гес де-Кальве наводить про цей час ще таку подробицю: „Там молодий Сковорода упадливо вчився єврейської, грецької та латинської мови, працюючи, крім того, над красномовністю, філософією, метафізикою, натуральною історією та богословією“. Це зовсім можливо, бо всі ці науки справді викладалися тоді в Академії, і ми знаємо, що Г. С. Сковорода дійсно потім добре знав ці три мови. Але друга половина звістки Гес де-Кальве про те, що він, не хотячи вступати в духовний стан, прикинувся божевільним і був виключений з Академії, — непевна, особливо з боку способів, що він їх для цього вжив. Річ й тому, що Г. С. Сковорода не належав до духовного стану і тому прийняття священства для нього зовсім не було обов'язкови м, виходить, вдавати когось з себе, що було не в його правдивій натурі, йому навіть не було потреби; особи світського стану звичайно не кінчали богословської класи. Так зробив і Г. С. Сковорода, коли йому трапилась нагода поїхати за кордон з Вишневським і до того для виконування таких обов'язків (дяка при церкви), проти яких нічого не міг мати й уряд Київської Академії.
Установлена тут хронологія життя Г. С. Сковороди має далеко не одне формальне значіння. Вона, певна річ, потрібна й сама по собі, особливо в критичному життєписові. Та, крім того, вона має і більш основне значіння, бо допомагає нам розглядітися в тих впливах, які мали на Г. С. Сковороду умови його життя. Зокрема установивши хронологію шкільної науки Г. С. Сковороди в Київській Академії, можна встановляти впливи на нього вчителів цієї школи. Це й робить проф. М. І. Петров. У Київській Академії було 8 клас і Г. С. Сковорода пробув у ній років 10, бо в філософській та богословській класах наука йшла по 2 роки. І це були вже свідомі роки його життя, бо він
