Цю сторінку схвалено
Розділ четвертий
Стр.
Вплив Г. С. Сковороди на всі стани українського суспільства. Загальне значіння Сковороди. Вплив його на всі стани тодішнього українського суспільства; його твори у друзів. Його вплив на духовний стан — ченців та попів. Вплив на дворянство. Вплив на селян |
152―191 |
Оглав 2-ої частини
Розділ перший
Оцінка видань творів Г. С. Сковороди. Доля науково-літературної спадщини Г. С. Сковороди. Перші його твори, надруковані після його смерти. Цензурні утиски і перекручування їх. Петербурзьке видання творів Сковороди Лисенковим 1862 р. і його характеристика. Оцінка цього видання тодішньою критикою і оцінка цих критичних заміток. Видання зібраних мною творів Сковороди Харківським історично-філологічним товариством 1894 р. (на 100-річчя зо дня його смерти) під моїм редагуванням; його зміст і фактичні вказівки до нього; зібрані мною матеріяли для другого тому творів Сковороди й їх доля. Петербурзьке видання творів Сковороди В. Бонч-Бруєвича 1912 р. і його критична оцінка |
199―225 |
Розділ другий
Зміст філософських творів Г. С. Сковороди. Число певних творів Сковороди і їх реєстр. Певні його твори, але які до нас не дійшли. Зміст усіх філософських трактатів Сковороди і часи, коли їх було складено. Зміст його трактатів, присвячених алегоричному розумінюю біблії; твори, що стоять на межі філософських і літературних; педагогічні твори літературного характеру |
226―269 |
Розділ третій
Літературні твори Г. С. Сковороди. „Сад божественних пісень“ та инші віршовані твори Сковороди філософсько-морального змісту. Відомості про те, коли та де їх було написано. Розгляд з погляду їхніх сюжетів та форми; провідні ідеї. Ампліфікація його сатиричного твору „Всякому городу нрав і права“ та його громадська вага; перехід його до народу, до репертуару лірників та кобзарів. Вірши цілком філософського характеру. Ода на волю. Відношення де-яких віршів Сковороди до духовних кантів. Г. С. Сковорода та музика й музичні мотиви його пісень. Харківські байки Сковороди і погляд його на вагу байок; головні ідеї його окремих байок, Сковорода — перший український байкар. Питання про мову та стиль творів Сковороди. Значіння Сковороди в українському письменстві XVII–XVIII в.в. Сковорода у творах І. П. Котляревського, Гулака Артемовського, Г. Ф. Квітки, Т. Г. Шевченка, П. О. Куліша, нових пролетарських поетів — Тичини й Поліщука |
270―319 |
