Сторінка:Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода.pdf/43

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

до музики та дуже хороший голос його дали нагоду бути йому вибраним до двору в півчу музику, куди й відправили його, як вступила Лізавета на царство. Він недовго пробув там. Цариця скоро поїхала до Київа й з нею весь двір. Сковорода прибув туди, як двір уже вертався до С.-Петербургу, його було звільнено з чином придворного уставщика, і він зостався в Київі та знов узявся до науки. Що можна додати до цих слів М. І. Ковалинського про цей короткий період його життя? Гр. Петр. Данилевський зробив деякі розвідки в цьому напрямкові, та йому вдалося додати до них небагато. Як каже Аскоченський, Григорій Савич ще в Академії звернув на себе увагу диригента півчої капели й зараз вступив до хору. І це, звичайно, уже можливо. А як вступила на царство Лізавета Петровна й стали набирати на Україні хлопчиків з гарними голосами до придворної капели, то Сковорода попав туди одним з перших. Півчим тоді жилося незле: їм давано платню (по 25 карб. на рік), часом і порцію горілки (5 відер); була й хлібна пайка всім; робили від двору дорослим мундири з зеленого сукна, свитки, куртки й штани, — малолітнім — черкескі, цеб-то українське довге вбрання, свитки й штани з зеленого сукна, каптанки й штани з шовкової матерії — червоно-гарячі чи червоно-рожеві. До визначення постійного утримання партії півчих з українців року 1745 пошили білизну (по 5 пар) дали по 3 рушники з середнього полотна, по 2 парі чобіт, черевиків та панчіх, по одній парі рукавиць.

Гр. П. Данилевський, на підставі документів півчої капели, що передав йому В. В. Стасов, гадає, що під півчим Григорієм, що споминається серед тих, що віршували на Різдво, можна розуміти Сковороду, та це не так, бо звістка належить до р. 1740, коли Гр. Сав. ще не було в Петербурзі. У той час були на версі слави Розумовські (власне, Олексій Розумовський), українці родом. Хлопчиків, узятих до двору за голос, пестили та голубили. Між півчими були діти й знаменитих українських панів, як Стоцькі, Головачевські“. Додамо, що півчі співали й на тих бенкетах, що влаштовував Розумовський для своїх приїзджих з України земляків. Про те, як здорово випивали на цих бенкетах, свідчить у своїх споминах Ханенко. Крім півчих, були при дворі й українські бандуристи. За Ол. Розумовським ішли й инші великі пани й робили такі бенкети, де чимало підпивали. Не диво, що сама цариця, дуже співчуваючи, щоб так проводили час, і сама любила послухати співів та музики українців, призначила одному з дорослих півчих порцію горілки в 5 відер. У Гр. Сав. Сковороди були де того-ж близькі родичі: родич його Полтавцев був камер-фур'єром при дворі. Г. С. Сковорода попав у придворні