ще раз і в останнє став на вчительську стежку. Ось що розповідає про це М. І. Ковалинський: „1766 року, з наказу Катерини II, в Харківських школах, заходами Щербініна, додано деякі дисципліни, під назвою „додаткових класів“. Між иншими, було ухвалено викладати шляхетному юнацтву правила благонравія. Начальство визнало найздатнішим до цього Сковороду й закликало його. Він з великою охотою прийняв цю пропозицію й не побажав брати встановленого за це утримання, вважаючи задоволення від свідомости, що приносить користь згідно з своїм нахилом, що заміняє йому всяку нагороду“.
Цю звістку можна доповнити й виправити даними з инших і переважно офіційних джерел. Справа йде тут про так звані додаткові до харківського колегіуму класи, що одержали назви казенної школи й призначались для дітей шляхетства. Проєкт заснування цих додаткових класів належить не духовній, а світській владі: його складено в слобідсько-українській губ. канцелярії, на чолі якої стояв Е. А. Щербінін, і стверджено його було в сенаті у 1767 року з наказу Катерини II 1765 року. Він мав, таким робом, міцний звязок з реформаторською діяльністю уряду в колишній Слободській Україні. Відкривалися нові класи переважно для дітей незаможних, яких приймали на державний (казенний) кошт (відкіля й назва школи казенна). Крім того, можна було приймати, але вже як своєкоштних, дітей усіх станів, починаючи з дворянського. Своїм програмом нова школа була світською технічною школою з гарними викладами нових мов: мала також викладатися математика, геометрія, малювання й надто інженірство, артилерія і геодезія. Е. А. Щербінін повинен був організувати ці класи разом з єпархіяльною владою тому, що розташувати її треба було в будинкові колегіума й відвідувати їх могли й вихованці колегіуму. Але між Щербініним і відомим нам єпіскопом Порфирієм Крайським почалися непорозуміння та сварки, що відволікли відкриття клас на три роки. З огляду на ці суперечки Щербінін почав самостійно працювати, підготовляючись до відкриття класів. І між иншим почали підшукувати, хоч часто по фельдфебельскому, вчителів для нової школи, разом з призначеним ним директором цих класів. Нову школу було відчинено 2 лютого 1768 року при колегіумі, але була вона під виключним доглядом губерніяльного правління. В травні 1768 року Щербінін звернувся до єпіскопа П. Крайського з проханням про призначення окремого вчителя для навчання в додаткових класах катехизму; єпіскоп на те погодився. Але Щербінін, но дочекавшись цього призначення, сам призначив на цю посаду Г. С. Сковороду.
Зберіглося цікаве прохання Г. С. Сковороди про при-
