зпачення його на цю посаду, підписане ним влаєною рукою, але не ним написане.
Ось його текст в українському перекладі:
- «Я перед цим пробував у місцевому колегіумському манастирі вчителем школи піїтики, зараз-же взнав, що в нових додаткових класах є потреба в навчителі для з'ясувування учнями, що вступили до цих клас, катехизму, то до цих трудів маю бажання бути того катехизму вчителем, чого ради вашого превосходительства прохаю про призначення в ті класи в навчителі й про встановлення утримання на рік п'ятидесяти карбованців з вільним мешканням зробити розпорядження. До цього доношення учитель Григорій Савич Сковорода руку приложив (7 липня 1768 р.)“.
На це прохання на другий день (8 липня) Щербінін поклав свою резолюцію. Ось ця резолюція:
- Призначений в Слобідсько-українську губерню з владою губернаторською генерал-майор, лейб-гвардії прем'єр-майор і кавалер Щербінін, по доношенію вчителя Григорія Сковороди, яким оголошує (написано текст) і тим доношенієм прохає про призначення його в ті класи і про встановлення на рік утримання в 50 карбованців з вільним мешканням, наказав зазначеного Сковороду, залічивши в учителі, видавати йому утримання зодня цього призначення по 50 карбованців на рік, по постановах Губерніяльної канцелярії, за запискою в книгу витрат з розписками з коштів, що одержуються на утримання зазначених додаткових класів від прийнятих у ті класи для наук вільних дворянських і инших дітей проти встановленого й представленого в Правительствующий Сенат проекту штата 15-го пакту, про що повідомити Губерніяльну Слобідську канцелярію і дати ордер кол. ас. Вирадову, в дирекції якого є ті класи, з тим, щоби розклад часу, коли Сковорода має провадити виклади для з'ясування катехизму, він, Виродов, встановив-би сам, не порушуючи теперішнього инших наук розкладу, і про те генерал майору і кавалеру зробив-би доклад. В автентичному підписано тако: Євдоким Щербінін.
Ця довга й трохи незвичайна резолюція Щербініна з'ясовується тими загостреними відносинами між ним та єпіскопом Порфирієм Крайським, що про них я докладно розповідаю в розділі, присвяченому цій школі в Історії м. Харкова[1].
Але повстає питання: чому Сковорода власною рукою не написав цього прохання, коли він переписував для своїх друзів цілі томи своїх трактатів. Можна висловити гадку, що цей незграбний суто-канцелярський текст був йому продиктований у канцелярії Щербініна і змістом відповідав боротьбі представника світської та духовної влади; між иншим, боротьба провадилася що до штатів, і тому Щербінін в свойому напису так докладно зупиняється на цьому боці справи. Сам Г. С. Сковорода, мабуть, не бажав в сво-
- ↑ Д. Багалей и Д. Миллер. „Исторія гор. Харькова“, ст. 404–412, проф. Петров. „До біографії укр. філос. Г. Сав. Сковороди“ („Киев. Старина“, 1903, № 4, 14, 18).
