Сторінка:Український медієвістичний журнал. Випуск №2. Українське та європейське середньовіччя (2016).pdf/11

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Український медієвістичний журнал. Вип. №2. Українське та європейське середньовіччя

графіті ХІ–XVII ст. Серед графіті виявлено написи, час виконання яких, безперечно, потрібно враховувати при розв’язанні питання про заснування собору та про його внутрішнє оздоблення. З таких графіті насамперед викликають інтерес найбільш ранні написи, а також ті, дату яких встановлюють за різними допоміжними ознаками.

У центральному нефі собору є напис 1054 р. про смерть Ярослава Мудрого (1019–1054). У цьому записі зазначається, що князь помер 20 лютого вказаного року [1]с. 30с. 32[2]с. 39–40[3]с. 9. Літописи також вказують, що Ярослав Мудрий помер 1054 р., проте день його смерті у різних списках літопису визначається по–різному[4]. Справжня дата смерті Ярослава Мудрого довгий час залишалася остаточно не з’ясованою. Допоміг у вирішенні цього питання вказаний відкритий настінний напис[5]. У записі застосовано титул «цар» або «цесар» [5, №13; 10, с. 27–28; 20, с. 49, 78] до Ярослава Мудрого, не згадуваний у літописах ХІ ст. При ньому в соборі знаходилося велике книгосховище, де переписувалися книги, робились переклади з іноземних мов. Такі графіті як софійська азбука [2, с. 142], записи 1052 і 1054 років могли зробити ті особи, яких в свій час Ярослав Мудрий залучив до культурно–просвітницької діяльності [15]. За Святослава Ярославовича (1073–1076) книгосховище ще існувало. При митрополії були канцелярія і архів, де зберігалися важливі архівні документи: договори, дарчі, духовні грамоти. Значний контингент осіб, добре ознайомлених з писемністю, представляв софійський клір при митрополиті.

Інший напис було виявлено біля давнього південного входу до собору: біля входу у боковий вівтар Михаїла [3, с. 38; 8, с. 46]. Напис повідомляє, що київський князь Святополк Ізяславич (1093–1113), переяславський князь Володимир Мономах (1094–1113) та чернігівський князь Олег Святославич (1094–1096), уклали мир поблизу Києва на Желяні – так звалась у давнину рівнина, утворена заплавою невеличкої

9

  1. Висоцький С. Про що розповіли давні стіни/ Сергій Висоцький. – К., 1978. –144 с.
  2. Высоцкий С. Древне–русские надписи Софии Киевской. ХІ–XIV вв./Сергей Высоцкий. – Вып. 1. – К.,1966. – 240
  3. Высоцкий С. Средневековые надписи Софии Киевской. (По материалам граффити XI–XVII вв.)/ Сергей Высоцкий. – К.,1976. – 456 с.
  4. Літопис руський. Роки 1074 – 1087. Переклад Л. Махновця. У [1076]. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/litop/lit10.htm
  5. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико–генеалогічне дослідження. 1.16. Граффіті. Надгробки. Епітафії. Некрологи/ Леонтій Войтович. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/dynasty/dyn16.htm