treasures with a composition that is different based on the structure of the classical, contains previously unknown in the treasure coin, clarifies or emphasizes the role of coins of individual issuers in the monetary circulation of Ukraine and Eastern and Central Europe in total.
Ключові слова: скарб, скарбознавство, тезаврації монет, грошовий обіг, українські землі, джерела вивчення нумізматики, методика нумізматичних досліджень.
Key words: hoard, treasury, thesaurus of coins, money circulation, Ukrainian lands, sources of study of numismatics, methods of numismatic research.
Дефініції поняття «скарб» досить повно та якісно наведені у нумізматичних словниках. Відомий український нумізмат В. Зварич подає таке визначення скарбу:
«Деяка сума грошей у вигляді металевих монет, частіше всього у сосуді, зазвичай глиняному, загорнута у тканину, шкіру та ін., захована у землю, у дупло дерева, під фундамент будівлі та ін.»[1] (переклад з рос. – В. К.). Враховуючи те, що з моменту публікації вищезгаданого словника нумізматична наука суттєво збагатилася новими знаннями, вважаємо за необхідне внести доповнення у визначення поняття скарбу.
Окрім наведених автором ознак, необхідно додати, що скарби можуть складатися не лише з монет, а і з паперових грошей, цінних паперів, інших вартісних речей, з лому дорогоцінного металу та ін. Більш стисле, але досить широке за змістом визначення наведено у словнику-довіднику термінології музейництва, складеного Р. Микульчиком, П. Слободяном, Є. Діденко та Т. Раком: «Випадково знайдені цінності, найчастіше – вироби з дорогоцінних металів та коштовного каміння»[2].
Дана дефініція визначає будь-які археологічні знахідки, що містять колись заховані цінності. Слід наголосити на тому, що в умовах сьогодення, враховуючи широкий розмах несанкціонованих аматорських археологічних пошуків, недоречним є вживання прикметника «випадковий», адже поширене сьогодні в Україні явище «чорної» археології передбачає умисний пошук цінностей з використанням точної пошукової техніки, серед знахідок за допомогою якої трапляються і монетні скарби.
Проблематику використання матеріалів «чорної» археології ми розглядали у попередньому дослідженні[3].
Вивчення та детальний аналіз скарбів є одним із ефективних інструментів в уточненні окремих питань метрології монет, систем їх лічби, що в попередніх дослідженнях ми визначали як один із актуальних напрямків сучасних досліджень із нумізматики доби Середньовіччя в історії українських історичних регіонів[4].
Скарби тісно пов’язані із українським народним фольклором, наділені зачарованістю, таємничістю, нерідко є заговореними чи заклятими. Одні із перших свідчень про незліченні скарби гайдамаків дійшли до нас через усні оповідання, зафіксовані Н. Сементовським[5], перекази місцевих жителів про скарби острова Хортиці, передані Я. Новицьким[6].
У дореволюційній історіографії провідні вітчизняні дослідники приділяли увагу питанню надходження скарбів до збірки мюнц-кабінету Університету
- ↑ Зварич В. В. Нумизматический словарь / В. В. Зварич. – Львов: «Вища Школа», 1980. – С. 88.
- ↑ Микульчик Р. Словник-довідник термінології музейництва / Р. Микульчик, П. Слободян, Є. Діденко, Т. Рак // Слово Світ. – № 15. – Львів: «Видавництво Львівської політехніки», 2012. – С. 104.
- ↑ Kotsur V. Methodological issues of modern numismatic research: materials of «black» archeology and scientific research // Studia I Materialy «Forum Numizmatyczne, Pieniadz I Mennice». – № 1. – Bialystok, 2016. – S. 5-9.
- ↑ Коцур В. П. Актуальні напрямки та організаційні засади сучасних досліджень середньовічної нумізматики в Україні / В. П. Коцур // Збірник наукових статей «Наукові записки з української історії». – Вип. 33. – ПереяславХмельницький, 2013. – С. 4.
- ↑ Сементовский Н. М. Запорожская рукопись указывающая в каких именно местах и какие сокрыты клады гайдамаками и местными жителями / Н. М. Сементовский. – Киев: «Типография А. Гаммершмидта», 1857. – 60 с.
- ↑ Новицький Я. Острів Хортиця на Дніпрі, його природа, історія, старожитності // Старожитності Південної України. – Вип. 1. «150-річчю Я. Новицького присвячується». – Запоріжжя: «Тандем-У», 1997. – С. 46-51.
