Сторінка:Український співаник (1918).djvu/20

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



Від Кавказу по Сян лиш один буде Лан
Його власником нарід цїлий —
Спільна праця і край, блисне воля і рай, —
України вінець золотий.

 
19.
 

Боже великий єдиний, Русь Україну храни,
Волї і світу проміня, Ти її осїни.
Світлом науки і знаня, нас дітий просвіти,
В чистій любови до краю. Ти нас Боже зрости.
Молимось Боже єдиний, Русь Україну храни.
Всї свої ласки, щедроти, Ти на люд наш зверни
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світа, щастя, дай Боже народу
І многая, многая лїта!....

 
———О———