Сторінка:Український співаник (1918).djvu/29

Линуть хлопцї на підмогу
Чи там ворог чи там брат.

Наче в танець Сїчовик
У огнисту скаче піч,
Бо до жару з дїда звик,
Бо страху не знає “Сїч”.

А за труд свій за посвяту
Лаврів слави не беруть,
Бо найкращу дасть їм плату
Власне серце, власна грудь.

 

10.

 

Поставали козаченьки
Довгими рядами,
Загреміли сурми, труби
На бій з ворогами.

А як ішли козаченьки
До славного бою,
Зашуміли всї прапори
Їм над головою!

А як в бій йшли волї слави
Славно добувати,
Присягали краще згинуть,
А стяг не віддати!

Присягали за Вкраїну
Житє положити.
І кайдани ворожії
З матери здоймити!

Пішли в похід козаденьки
Тільки стяг ще мріє,
А за ними буйний вітер
По могилах віє.