Сторінка:Український співаник (1918).djvu/53

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 53 —

Заграв кінь мій вороненький
 Назад сподївайтесь”.

3.

Ой, у полю жито
Копитами збито...
Під білою березою,
Козаченька вбито.

 Ой, убито, вбито,
 Затягнено в жито,
 Червоною китайкою
 Личенько накрито.

Десь узялась мила,
Голубонька сиза,
Тай підняла китаєчку
Тай заголосила.

 Приходить другая,
 Та вже не такая,
 Підняла китаєчку
 Тай поцілувала.

Приходить третая —
Із нової хати —
Було б тобі, вражий сину,
Нас трох не кохати.

4.

Не жур мене моя, мати,
Бо я й сам журю ся:
Ой як вийду за ворота,
Від вітру валюся.

Осідлаю кониченька,
Коня вороного, —