Набиває ся стрільбу як звичайно, але місто кулї — кусником лоєвої сьвічки, яка має бути так грубою, аби входила добре в дуло стрільби. Єсли ся таким набоєм стріляє 20 кроків в дошку з мягкого дерева, яка має бути на одну цалю (інч) грубости, то сьвічка перелетить через неї а може лиш відлетить кілька кусників лою; проте не треба стояти близько дошки.
Робить ся кулю зі стопленого олова і живого срібла. Такі кулї є до правдивих оловяних куль цілком подібні, але при найменшім притиску розлїтають ся. Такими то кулями кажуть стріляти до себе маґіки.
Возьми кусник леду, то буде вода, але замерзла.
Треба набити стрільбу кулею з розтопленого олова і живого срібла.
Бере ся до сего кілька склянок і ставляє ся їх в ряд так, щоб все одна стояла висше
