Перейти до вмісту

Сторінка:Українські колядки (1916).djvu/21

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Вони провіщають. „К Рожденному йдем,
„Із смирни і злота дарунки несем“.
 — „Прошу я вас: потрудїть ся,
 „Рожденному поклонїть ся
 „Й до мене зайдїть!“
А ми цїї дари та довго ждали,
До злого Ірода не заходжали…
 А злий Ірод розлютив ся,
 Що Сус Христос народив ся
 З Дїви Марії, —
 Казав Ірод меча взяти,
 Кров червону проливати,
 Христа шукати!
Жалібнії матки плачуть-ридають:
Перед їх очима дїтей платають!…
 Ой, дитино моя мила!
 Що ти злого наробила,
 Печале моя?
Ангели на небі та й заспівали,
Пастирі на землї людям сказали:
 Слава була, слава й буде!…
 Рожденному радість буде
 І нам на землї.