Перейти до вмісту

Сторінка:Українські колядки (1916).djvu/23

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Тріє, тріє, тріє царі
Несуть Христу дари.

Ладан, злото і кадило
Йому принесоша;
А вошедши у храмину.
В коліна впадоша.
Ірод вельми засмутив ся,
Що Христос Царь народив ся.
Пішов Ірод аж до аду
К люциперу на пораду.

А від аду повертає, —
Плаче Ірод і ридає.
Ірод плаче і ридає,
Свої слуги розсилає,
Христа вбити шукає.
Слуги приказ виповняють. —
Малих дїтей убивають.

Десять тисяч і чотири
Малих дітей вигубили;
Плаче мати і ридає, —
Ірод дїти убиває: —
„Не плач, мати, й не ридай,
Слїз своїх не проливай“.