Перейти до вмісту

Сторінка:Українські колядки (1916).djvu/4

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
1. Нова радість стала…


Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна світу засіяла. (2)

 Де Христос родив ся, з Дїви воплотив ся,
 Як чоловік пеленами убого вповив ся. (2)

Ангели співають, славу, честь звіщають,
На небеси і на землі мир проповідають. (2)

 Давид виграває, в гусли ударяє,
 Милозвучно і предивно Бога вихваляє. (2.)

Тому й ми співаймо, Христа прославляймо
І з Марії родженого в покорі благаймо: (2)

 Просим Тебе, Царю, неба Володарю!
 Даруй лїта щасливії сьому господарю. (2)

Дай нам мирно жити, Тобі угодити
І з Тобою в царстві Твоїм по вік віки жити. (2)