Сторінка:Українські народні казки (1920).djvu/4

»Заріж, діду, ту теличку!«

А дід і каже:

— Жаль, бо славненька теличка, — нічим буде і дров привезти.

А баба йому:

»Я й сама притягну, заріж!«

Дідова дочка почула, що ту теличку хочуть зарізати, та прибігає й каже: »Теличко-сестричко, хочуть тебе різати!« — »Дарма«, — каже, — »нехай ріжуть, а ти мого м'яса не їж. А як підеш на річку моїх кишечок полоскати, то буде в моїх кишечках двоє зерняток, так ти візьми