Сторінка:Українці Кубані в 1792–1921 роках.pdf/24

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ні особливості періоду «фронтирного» життя значною мірою впливали й на подальшу історію українського населення Кубані. Загальноприйнятим є визначення «фронтиру» як певної території, соціальні та економічні умови якої визначаються процесом її освоєння. Це визначення дає можливість для багатьох інтерпретацій та підходів під час дослідження таких специфічних реґіонів, яким була й Кубань у період її засвоєння.

І якщо на початку виникнення теорії фронтиру він визначався як

«зустріч цивілізації та дикунства» (Ф. Тернер), то тепер історики розглядають фронтир швидше як складний процес, який відбувався в контактній зоні та в якому поєдналися впливи на навколишнє середовище, культурне змішування, соціальна стратифікація та ґрандіозна міфотворчість. Виходячи з цього, можна виділити три елементи сучасних інтерпретацій теорії фронтиру, які дозволяють розглянути процес освоєння кубанського простору в широкому контексті – історія освоєння навколишнього середовища, соціальна історія та етнічна історія. Теорія фронтиру, яка майже за сто років свого існування з часу виходу відомих тез Ф. Тернера зазнала важливих змін та інтерпретацій, і зараз може дати вагоме теоретичне підґрунтя для аналізу ситуації освоєння порубіжних територій[1]. Спроба інтерпретації історії Північного Кавказу саме крізь призму теорії фронтиру поки що не набула вагомого поширення, певними винятками є лише окремі публікації[2]. Новаторськими є й спроби осмислення козацтва як спільноти

24

  1. America's Frontier Story. A Documentary History of Westward Expansion. Huntigton, 1980; Рибер А. Меняющиеся концепции и конструкции фронтира / А. Рибер // Новая имперская история постсоветского пространства: сборник статей (библиотека журнала «Ab Imperio»). – Казань: Центр Исследований Национализма и Империи, 2004. – С. 199–223; Леп’явко С. Великий Кордон і доля європейської цивілізації в концепції Вальтера Прескотта Веба / С. Леп’явко // Український гуманітарний огляд. – № 11. – С. 46– 66; Чорновол І. Середньовічні фронтири та модерні кордони / І. Чорновол // Критика. – 2006. – № 10. – С. 9–12; цього ж автора: Теорія компаративних фронтирів/ І. Чорновол// Реґіональна історія України. = Вип.3. – Київ, 2009. – С.41– 66.
  2. Barrett Th. М. At the Edge of Empire: The Terek Cossacks and the North Caucasus Frontier (1700-1860) / Barrett Th. М. – Boulder, Colo, 1999. – 467 р.; Khodarkovsky M. Russia's Steppe Frontier: the Making of a Colonial Empire (1500-1800) / M. Khodarkovsky. – Bloomington and Indianopolis: Indiana University Press, 2002. – 290 p.; McNeill W. H. Europe's Steppe Frontier (1500–1800) / W. H. McNeill. – Chicago, 1964. – 248 р.; Барретт Т. Линии неопределенности: северокавказский «фронтир» России / Т. Барретт // Американская русистика. – Самара, 2000. – С. 163–194; Хлынина Т. Н. Роль подвижной границы во взаимоотношениях народов России и Северного Кавказа во второй половине XIX в. / Т. Н. Хлынина // Историческое регионоведение Северного Кавказа – вузу и школе (9-я всероссийская конференция). – Армавир, 2005. – Ч. I. – С. 65–69; Маловичко С. Полидисциплинарный статус «истории пограничных областей» («Borderlands history») и изучение локальной истории Северного Кавказа / С. Маловичко // Запад-Россия Кавказ: научно-теоретический альманах. – Москва-Ставрополь: Изд-во ПГЛУ, 2003 – Вып. 2. – С. 400– 409; Чорновол І. Середньовічні фронтири та модерні кордони / І. Чорновол // Критика. – 2006. – № 10. – С. 9–12.; цього ж автора: Фронтири Росії / І. Чорновол // Критика. – 2007. – № 11. – С. 17–22.; цього ж автора: «Дике Поле» і «Дикий Захід». Україна у світлі тези Тернера/ І. Чорновол // Критика. – 2006. – №6. – С.26-28.