Сторінка:Українці Кубані в 1792–1921 роках.pdf/26

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

документи та статистичні матеріали. І хоча «Історичні записки…» вперше було надруковано лише 1887 р. в часописі «Киевская старина»[1], у рукописних варіантах вони були добре відомі в Чорноморії – рукописний примірник «Історичних записок…» знаходився в бібліотеці кубанського історика І.Попка й був надрукований серед інших матеріалів з історії кубанського козацтва істориком П.Короленком у періодичному науковому «Кубанском сборнике»[2].

У 1858 р. побачила світ книга І. Попка «Чорноморські козаки в їх цивільному та воєнному побуті»[3]. На відміну від авторів «Історичних записок…», І. Попко не обмежується переважно описами воєнних звитяг чорноморців, а подає яскраву картину побуту, народних звичаїв та традицій українців Чорноморії, простих козаків та старшини, докладно описує географічні особливості Краю, мирні взаємовідносини між чорноморцями й адигами, приділяє чимало уваги економічним аспектам розвитку Чорноморії. Книга І. Попка дає досліднику можливість побачити всю різнобарвність життя української спільноти Кубані 40-50-х рр. ХІХ ст. Робота кубанського історика П. Короленка «Чорноморці», яку вперше було надруковано 1874 р.[4], немовби підсумовує перший етап «чорноморського» етапу розвитку кубанської історіографії. У ній автор розлого викладає історію Чорноморського козацького війська від заснування до 1842 р. Книга має в основному описовий, фактографічний характер, переважну її частину присвячено описам воєнних дій чорноморців.

Ліквідація Чорноморії як окремої автономної адміністративнотериторіальної одиниці та утворення на основі Чорноморського війська Кубанського козацького війська у 1860 р., завершення Кавказької війни, зміна соціальної ситуації на Кубані за рахунок збільшення некозацького населення, економічні зміни в умовах пореформеної доби примусили нову ґенерацію кубанських науковців наново осмислити Край, його історію та сучасне становище. Спробою вийти за межі виключно чорноморської козацької складової реґіону, створити новий історичний наратив Кубані стала книга Ф. Щербини та Є. Феліцина

26

  1. Туренко А. М. Исторические записки о войске Черноморском (Со времени поселения оного на всемилостивейше пожалованной земле по 1831 г.) / А. М. Туренко // Киевская старина. – 1887. – Т. 17. – № 3. – С. 494–536; 1887. – Т. 17. – № 4. – С. 721–746; 1887. – Т. 18. – № 5. – С. 125–151; 1887. – Т. 18. – № 6/7. – С. 335–378.
  2. Короленко П. П. Записка по истории Кубанского казачьего войска / П. П. Короленко // Кубанский сборник на 1915 год: Труды Кубан. обл. статист. комитета / [под ред. Л. Т. Соколова]. – Екатеринодар: Тип. Кубан. обл. правления, 1915. – Т. 20. – С. 305–350.
  3. Попко И. Черноморские казаки в их гражданском и военном быту: очерки края, общества, вооруженные силы и служба / И. Попко. – СПб., 1858. – 350 с.
  4. Короленко П. Черноморцы / П. Короленко. – СПб.: Типогр. Департамента Уделов, 1874. – 212 с.