Учительство візване на судову розправу. Крім того відбуваються в школі часто аматорські вистави. Охочі, здібні зібралися тут того року люди. Є співак, що співав у львівському театрі, є інтриґант і панна дуже спосібна до ролі амантки. Треба інтеліґенцію забавляти, щоб її опінія була за ними. А по клясах діти пишуть та пишуть — вічно із тих узорів Тарковського, — переписують всілякі пословиці та факти з історії — але чужої історії…
Без пояснень і взору на таблиці ані вони гарно не пишуть, ані з історії не навчаються нічого… Лишені часто так на волі, кричать, бються. Учителі зі зшитками в руках учаться ролі, деклямацій, говорять про вчорашню пробу. Між иншими виставами та вечерницями з кінцем листопаду в неділю приготовляє школа вечір Міцкевича.
В неділю пополудні відбувалася в школі доповняльна наука. Ми учителі вчили за чергою. Відколи ж учителі зайнялись політикою та штукою, дістається мені заєдно заступство. І ні одної неділі не маю вільної: перед другою годиною являється сторож із приказом від пана директора йти вчити. Йду і в ту неділю.
До шкільного будинку трудно дістатися: перед дверми лавки, неначе барикада, а до найбільшої салі вносять крісла, килими, зеркала — прибирають салю. Діти помагають приносити всілякі речі, не радо йдуть учитися. Нікому тут про науку й думати. Здається, так управитель хоче знову показати свою владу. В одній клясі один із учителів у фраку рецитує свою деклямацію. В другій клясі строять
