Сторінка:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf/41

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ся тут аматори-актори, підлога зіллята пивом, повно папіросів — недогарків, потовчених фляшок. — —

У школі крім дітий, що надходять, нікого нема. — Сторож спить. Дивився в ночі на „кумедію“ та до рана мабуть панам служив.

Кажу — на втіху дітям — лад хоч трохи в нашій клясі зробити.

Міцніщі хлопці поприносили лавки, дівчатка підмели, повикидали черепя.

З великою радістю беремося до науки — праці, не втратили години. —

Не знаю, чи і коли хто вчив у инших клясах. Вертаю до своєї звичайної рівноваги, спокою, поборюю перешкоди й учу. Не жду вже на дзвінок, що звіщає початок і переміну годин. Чула раз згори — коло десятої години — управитель казав до Гордієнка: Не дзвоніть на науку, бо не все в одній годині зачинаємо учити. Та пані на горі буде гадати, що то павза, бо вже від давна вчить.