Сторінка:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf/65

Я рада, що поїхав. Як би тут лишився як мій приятель, забирав би мені хвилини, призначені на мою працю.

Бажаю йому щастя та забуваю про авантури… І він людина і проблиски добра в нім знаходяться…