Сторінка:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf/80

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Отож коли конче хочете читати кримінальні або еротичні романи, так читайте їх бодай в обрібці майстрів пера сучасної доби, письменників фізіольоґів, як Мопассан, Боржет, Льотті. Вони називають хоробу по імени, а не описують як щось гідне наслідування.

Я сама не находжу в читанні тих творів користи ані естетичної насолоди.

Квестії, проблєми, ідеї зміняються. Тільки квестія поступу і щастя цілої людскости вічно молода — і вічно приєднувати ме благородних, молодих людий. Про те можна дізнатися краще з соціольоґічних наукових книжок, але до такої праці ви непідготовлені…

— А ви, пані, маєте охоту й час при роботі в школі студіювати наукові речі?

— Той час, що звичайно пані тратять на відвідини, на раду з модисткою, на читання Борна, я можу обернути на читання справді мистецьких, або й чисто наукових творів.

Трудно вимагати, щоб кожна жінка слідила розвій письменства чи поступ у науці. Але є речі, котрі кожна повинна знати, тим більше ви, шо бажаєте бути дамою у великому світі… З читання книжок, які тут бачу і яких вам мама дальше буде постачати, не бачу для вас користи. Тратите здоровля — та не підготовляєтеся до обовязків, що вас ждуть. Коли вам життя миле, треба забратись до иншої лектури.

— Я від дитини любила сензації і в літературі гляділа сензації — пригод; не люблю ніяких „Тренів“ ні кальварійської лєктури.