Цікавилися також Бальзаком і його Людською комедією (La Comèdie humaine), котру він — великий режисер — впроваджує на сцену світа — в пятьсот двацять два роки після Божественної комедії…
Візіонерським поглядом обняв він круги інферальні, не менше жахливі як Дантейські…
В романах, пляново повязаних одним спільним заголовком, малює Бальзак боротьбу загально людську в її апокаліптичних розмірах…
Але пані, більш ніж батьком Ґоріо (Pére Goriot), тим відновленим королем Ліром (Lear), та иншими героями романів, цікавилися самим автором. Власне шукали, що в літературі, чи в фейлєтонах часописий можна було знайти про Бальзака і паню Ганську: про його велике розчарування — по сімох літах; листування з тою панею, про його самоту і конець життєвої драми. Досі тямлю, як жаль було мені Бальзака — автора. Хорий на серце радився лікаря, чи може підняти ся перегляду своїх творів до нового видання.
Необачний лікар сказав: Не буде часу навіть перепинання змінити. — — І той, що рефлекторами уяви освічував хлань туземного пекла, в одчаю великому скінчив життя — сей час — при лікарі…
В бабуні — матери мого батька — бачила я і знайомилася з творами французьких авторів, а головно тут пізнала я Олександра Діма з його „Les trois mousquetaires“ і „Le comte de Monte Christo“. —
В домі родичів матері я навчилася цінити наші давні книги: Сковороду та инших…
