ків риси лицарські, передусім же здібність до дисципліни витривалости й самопосвяти в боротьбі.
Першою умовою, необхідною для народження такої верстви провідників хліборобських мас, є усвідомлення духа й завдань хліборобства; є — як то Ви, Високошановний Пане Професоре слушно зауважили — витворювання хліборобської ідеольоґії, тими очевидно що зберегли орґанічний звязок з хліборобством і його духом. Бо доля окремих ґруп і народів передусім вирішується в царині духа. Хлібороби, які приймають ідеольоґію міщанства або фашиської чи комуністичної інтеліґенції, вчиняють, як хлібороби, самогубство. В першому й другому випадках жде їх доля офірних козлів в руках ріжних „народових демократій“, або націоналістичних чи комуністичних орд. Тільки усвідомлення собі своєї духової окремішности і своїх власних цілей, і тільки належний вибір засобів, що ведуть до реалізації цих цілей, може спричинитися до витворення в даній країні верстви, яка буде в стані зорґанізувати хліборобську масу й таким чином запевнити хліборобській ідеольоґії перемогу серед даного народу.
При виборі засобів ділання представники хліборобської ідеольоґії повинні мати завше на увазі меншу політичну здібність хліборобських мас, в порівнянні з міщанством, що посідає більшу здібність до політичної орґанізації завдяки свойому скупченню, способові життя й продукції, і в порівнянні з т. зв. „пролетаріатом“, який з натури є успособлений до сполучення в жадобі влади й здобичі громади. Ця політична нездібність, цей вроджений анархизм селянських мас, дасться опанувати й вирівняти на їх користь лише надзвичайно сильною орґанізацією й політичною дисціпліною їхніх провідників.
Приклад давньої Польської Річи Посполитої магнатсько-шляхецької — і приклад давньої Річи Пос-
