Сторінка:Уіллїям Шекспір. Ромео та Джульєта (1901).pdf/120

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 100 —


І вашими велїннями. Сьвятий
Лаврентій наказав менї до ніг
Упасти вам, благаючи простити.
Благаю-ж вас, простїте і звинїте.
Од нинї буду у всьому слухняна.

Капулєт.
Послать до ґрафа, щоб він знав про се.

Я хочу завтра рано все скінчити.

Джульєта.
Я стріла ґрафа у Лаврентія

І всю любов свою йому явила,
Не перейшовши меж учтивої подоби.

Капулєт.
Я рад сьому. Се добре. Встань же, встань.

Так і повинно буть. Сьогоднї ще
Я хочу з ґрафом бачитись. Ідїте-ж
Та позовіть його. Їй Богу, се
Чернець сьвятий і прешановний. Всї
У городї завдячені йому.

Джульєта.
Ходїмо, мамко, у мою кімнату:

Поможеш ти менї прибрать одежу,
Яка тобі на завтра краща здасть ся.

Панї Капулєт.
Нам нїчого до четверга хапатись.
Капулєт.
Іди, йди, мамко: ми до церкви рано…
Панї Капулєт.
Та трудно-ж нам увесь припас купити:

Вже скоро й ніч.

Капулєт.
 Ось я метнусь усюди,

То буде все гаразд. Спустись на мене.
Іди та поможи дочцї зрядитись.
Не спатиму всю ніч. Зостав мене:
Я буду господинею сьогоднї.