Сторінка:Уіллїям Шекспір. Ромео та Джульєта (1901).pdf/124

— 104 —

Капулєт.

Не так я турбував ся по ночам

Задля річей пустих, та й не хворів.

Панї Капулєт.

Еге, ганяв єси колись мишей,

Та вже тепер не допущу блукання.

Капулєт.

Все ревнощі!… А що, голубчики?

Входять слуги з вертелами, дровами, кошиками.

Первий слуга.

Для кухнї, пане, та не знаю що.

Капулєт.

Боржій сюди! (Виходить первий слуга.)

 Козаче, дров сухих!
Гукни Петра: він знає де набрати.

Другий слуга.

На дрова є і в мене, пане, товк,

На що Петра про се нам турбувати? (Виходить.)

Капулєт.

Розумна річ. Моторний ск — син.

Ха, ха! Ти в мене дровяний отаман.
Ого, вже й день! Отсе вже зараз ґраф
З музиками до нас прибуде бучно:
Бо мислив так зробити… (Чути музики.)
 О, вже й тут!
Гей, мамко! жінко! чуєте? Гей мамко!

Входить мамка.

Іди, буди Джульєту: йди вдягай!

А я поговорю з Парісом. Миттю!
Швиденько! Вже прибув і жде жених.
Боржій, кажу! (Виходить.)