Сторінка:Уіллїям Шекспір. Ромео та Джульєта (1901).pdf/141

— 121 —

О. Лаврентій.

 Який?

Балтазар.

 Ромео.

О. Лаврентій.

Давно-ж він тут?

Балтазар.

 Се буде пів години.

О. Лаврентій.

Ходїмо-ж у каплицю.

Балтазар.

 Я не сьмію.

Мій пан не знає, що я тут сховав ся,
І погрозив менї страшною смертю,
Колиб підгледїв я, що він там робить.

О. Лаврентій.

Ну ляж, пійду один… Страх обіймає…

О, я боюсь якоїсь тут пригоди!

Балтазар.

Як я заснув під ивою в тім місцї,

Менї здавало ся, що пан з кимсь бив ся
І пан убив його.

О. Лаврентій.

 Ромео, о Ромео! (Наближуєть ся.(

Ой лишенько! чия-ж се кров у дверях,
На камянім порозі у каплицї?
Що за мечі лежать отсе кріваві,
Погорджені сим місцем спочивальним?
 (Входить у каплицю.)
Ромео!… О, блїдий!… Хто-ж ще? Паріс!
Увесь в крові! Якаж лиха година
Повинна в сїм випадкові страшеннім?
А панї рушаєсь…

Джульєта (прокидаєть ся.)

О отче утїшителю! деж пан мій?