Я памятаю, де я мушу бути. О. Лаврентій. Якийся гук… Добродїйко, ходїмоЗ сього гнїзда зарази, смерти й тлїну. Джульєта. Іди звідсїль, я не пійду, о, нї!Що се? пуздерок у руцї заклякнув, Первий сторож (оддалеки.) Веди нас,Веди нас, хлопчику. Куди тут братись? Джульєта. А, гомін?… О, я скоро! (Хапаючи Ромеового меча.) Любий мечу! (Падає на Ромеове тїло і вмирає.)
Входить сторож із Парісовим пажем.
Паж. Отсе те місце. Там де сьвіточ мріє.
|
Сторінка:Уіллїям Шекспір. Ромео та Джульєта (1901).pdf/142
Цю сторінку схвалено
— 122 —