Сторінка:Уіллїям Шекспір. Ромео та Джульєта (1901).pdf/144

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 124 —


А хто кричить: Джульєта! хто: Паріс!
І всї біжать юрмою до каплицї.

Князь.
Що се за страх трівожить наше ухо?
Первий сторож.
Ось, князю, ґраф Паріс лежить убитий,

Ромео вбитий, а Джульєту мертву
Тепер заколено; ще й не схолола.

Князь.
Шукайте та дознайтесь, хто се вкоїв.
Первий сторож.
Тут єсть чернець і чоловік Ромеїв,

З знаряддями такими, щоб ламатись
До мертвих у каплицю.

Капулєт.
О небо! Жінко, глянь, вона в крові…

Помилкою сей меч… дивись, ось піхва
Порожня при боку в Монтекки висить,
А меч встромивсь Джульєтї нашій в груди.

Панї Капулєт.
О горе! я дивлюсь і чую дзвона,

Що зве мене стару у домовину.

Входить Монтеккі з иньшими.
Князь.
Іди, Монтеккі, рано встав єси,

Щоб бачити так рано смерть Ромеа,
Одинчика, наслїдника твого.

Монтеккі.
Сю ніч жона моя умерла, князю,

Сумуючи про вигнаного, вмерла;
А щож іще погрожує старому?

Князь.
Дивись, побачиш.
Монтеккі.
О неучу! чи то-ж тобі годилось

Поперед батька лїзти у могилу?