Грицько. По сьому-ж то й знати, що ти легкодухий раб: бо тільки легкодух тулить ся до муру.
Самсон. Правда. Тим то жінок, яко сосуди скудельні, приставляють до муру. Отсе-ж я Монтеків мущин відпихатиму від муру, а дївчат припиратиму до муру.
Грицько. Сварка йде між нашими панами та між нами, їх людьми.
Самсон. Усе одно. Я буду тираном на власну руку. Воюючи з мужчинами, буду лютим до дївчат; стинатиму їм голови.
Грицько. Голови дївчатам?
Самсон. Еге, голови дївчатам, або їх дївоцтву: як хочеш розумій.
Грицько. Зрозуміє се той, кому дошкулить.
Самсон. Нехай собі вуха стулить, докіль моєї снаги стояти: а се дїло знане, що я добрий шмат мняса.
Грицько. Добре, що не риби. Колиб єси був риба, була би з тебе тарануха. А виймай же своє знарядє: ось іде двоє Монтеківцїв.
Самсон. Ось моя зброя наголо. Зачепи, а я тебе заслоню з заду.
Грицько. Як! повернеш ся б то задом та навтеки?
Самсон. Не бійсь мене.
Грицько. Оттакої! менї тебе боятись!
Самсон. Нехай право буде з нашого боку: нехай вони зачнуть.
Грицько. Я покажу їм дулю[1] йдучи мимо. Нехай думають про се, як хочуть.
Самсон. Нї, як сьміють. Буде їм сором, як таке стерплять.
- ↑ В оріґіналї „bite my thumbs“ — вложити палець до рота.
