Входять инші з обох домів та й умішують ся до чвари; тодї входять міщане з киями. Міщане.
Київ! списів!… А биймо враже панство!… Входять Капулєт у нічній опанчі та панї Капулєт.
Капулєт.
Що се за гук? — А де мій меч, мій довгий? Панї Капулєт.
Цїпок, цїпок! Про що меча гукати? Капулєт.
Меча, кажу! Прибіг старий Монтеккі, Входять Монтеккі та панї Монтеккі.
Монтеккі.
Гей, ледарю! Нї, ти мене не впиниш. Панї Монтеккі.
Так не пущу-ж до ворога лихого! Входить князь із прибічниками.
Князь.
Бунтівники, ненавидники миру![1] |
- ↑ В Шекспіровім жерелї не згадано нїчого про сю бучу серед міста анї про те, що князь особисто розіймає її; сказано тілько, що князь не можучи втихомирити ворожнечі обох домів, видав тверду загрозу на всїх, хто нарушить спокій.