Ходїмо. (до слуги.) Ти! махай по всїй Веронї
Та познаходь поважні сї персони,
Що тут стоять. (дає папір) Ти мусиш їх прохати
До нас на пир, на учту завитати.
Слуга. Познаходь, що оттут стоять?… Тут стоїть написане, щоб швець дбав про свого аршина, а кравець про своє шило, а рибалка про свого пендзля, а малярь про свого невода. Мене-ж послано познаходити отсї персони, що їх імення тут понаписувано, а я не знайду, які й імення понаписував тутечки писака. Треба братись до письменника. Саме в час!
Одна біда другу тобі закрасить.
Закрутить ся в головцї — відкрути ся;
Журбою бий журбу, та більш і не жури ся.
Новим даннєм отруй стару отруту,
То й знайдеш забутну́ на смуток руту.
Нїж би скрутивсь: бо вяжуть мене кріпше;
У темную темницю зачиняють,
І голодом, і муками стязають. —
Добрий вечір!
- ↑ Попутник, в оріґіналї plantain-leaf, у нас вірнїйше-б сказати: живокість, зїлє, з якого ва-рять масть уживану до сцїлюваня зломаних костей.
