Ходїмо. (до слуги.) Ти! махай по всїй Веронї Виходять Капулєт і Паріс.
Слуга. Познаходь, що оттут стоять?… Тут стоїть написане, щоб швець дбав про свого аршина, а кравець про своє шило, а рибалка про свого пендзля, а малярь про свого невода. Мене-ж послано познаходити отсї персони, що їх імення тут понаписувано, а я не знайду, які й імення понаписував тутечки писака. Треба братись до письменника. Саме в час! Входять Бенволіо та Ромео.
Бенволіо. Ге, брат! один огонь другого згасить;Одна біда другу тобі закрасить. Ромео. Вари, вари попутник:[1] бо…Бенволіо. Що, брате?Ромео. Зломив ти кість, а се калїцтво кляте.Бенволіо. Чи ти в своїм умі, Ромео?Ромео. Гірше,Нїж би скрутивсь: бо вяжуть мене кріпше; |
- ↑ Попутник, в оріґіналї plantain-leaf, у нас вірнїйше-б сказати: живокість, зїлє, з якого ва-рять масть уживану до сцїлюваня зломаних костей.