Цю сторінку схвалено
— 24 —
Меркуціо. Ти-ж любиш, то позич у Купідона крил,І здіймеш ся на них понад людським житєм. Ромео. Зняла мене журба: пробив мене стрілою,І на легких його менї не знятись крилах. Меркуціо. А впавши на любов, ти-б придавив її:Занадто ти важкий для существа нїжно́го. Ромео. Любов нїжна в тебе? Жорстка, завзята,Запекла та лиха, і коле як терен. Меркуціо. Коли любов жорстка, бувай жорсткий до неї;Вколола — ти коли, то так її й побореш. Бенволіо. Ну, стукай і ввійдїм; ввійшовши-ж у сьвітлицю,Нам треба між гістьми на ноги уповати. Ромео. Смолоскип дай менї! Хай легкосерді хлопцїПоміст нечулий там підошвами лоскочуть. Меркуціо. Ба! пас як пес, мовляв наш комісарь.Коли вже пас, так витягнем тебе |