Цю сторінку схвалено
— 32 —
Джульєта. Цїлуєш як по книзї…Мамка. Мадам, мадам! вас кличуть панї матка.Ромео. А хто-ж то панї мамка?Мамка. Оттакої!Чи то-ж сього не знаєте, паничу? Ромео. Так се Капулєтівна?О люба вість! я ворогу оддав ся[1]. Бенволіо. Ходїм: дійшла забава вже до краю.Капулєт. О, нї, панове, нї! ще рано, не збирайтесь.Ми наготовили сяку-таку вечерю. Виходять усї опріч Джульєти та мамки. Джульєта. Іди до мене, мамко. Хто се був би?Мамка. То син Тиберія старого і наслїдник.Джулєта. А той, що заразом виходить із дверей?
|
- ↑ І в Шекспіровім жерелї Ромео тілько по забаві довідуєть ся, хто була та панна, що зробила на нього таке сильне вражінє. Так само й Джульєта посилає мамку на розвіди.