Сторінка:Уіллїям Шекспір. Ромео та Джульєта (1901).pdf/54
Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 34 —
Та він свого смутку не міг їй ясити;
Вона мусить жаль свій у серцї таїти.
З ворожого дому нема йому входу
До ворога в гостї, до клятого роду.
З ворожого дому даремне жаданнє
Озватись коханку на любе витаннє.
Та сила любови бере в серцї гору
Над страхом людського жалю й поговору.
