Цю сторінку схвалено
АКТ ДРУГИЙ.
Сцена перва.
Чисте місце біля Капулєтового саду.
Входить Ромео.
Ромео.
Куди-ж іти, як серце тут зоставлю?Вертай ся, земле, до свого сьвітила.
(Перелазить через мур і плигає в середину.)
Входять Бенволіо та Меркуціо.
Бенволіо.
Ромео, гов! братко Ромео!Меркуціо.
Ге!Розумний! Далебі, утїк він спати.
Бенволіо.
Побіг сюди та й скочив через мур.Гукай!
Меркуціо.
О, я ще й заклинатиму!Ромео! ґедзь! журбо! любов! коханку!
З'яви ся нам у-в образї зітхання.
Скажи хоч вірш один, я вдовольню ся,
Гукни „люблю — терплю“, — хоч „ой, ой, ой“!
Промов кумі Венері хоч словечко,
Хоч прозвище її синка слїпого,
