Сторінка:Уіллїям Шекспір. Ромео та Джульєта (1901).pdf/55

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
АКТ ДРУГИЙ.
 
 
Сцена перва.
 
Чисте місце біля Капулєтового саду.
 
Входить Ромео.
 
Ромео.
Куди-ж іти, як серце тут зоставлю?

Вертай ся, земле, до свого сьвітила.

(Перелазить через мур і плигає в середину.)
Входять Бенволіо та Меркуціо.
Бенволіо.
Ромео, гов! братко Ромео!
Меркуціо.
 Ге!

Розумний! Далебі, утїк він спати.

Бенволіо.
Побіг сюди та й скочив через мур.

Гукай!

Меркуціо.
 О, я ще й заклинатиму!

Ромео! ґедзь! журбо! любов! коханку!
З'яви ся нам у-в образї зітхання.
Скажи хоч вірш один, я вдовольню ся,
Гукни „люблю — терплю“, — хоч „ой, ой, ой“!
Промов кумі Венері хоч словечко,
Хоч прозвище її синка слїпого,