Цю сторінку схвалено
— 78 —
Ромео.
Ховатись? Нї! хиба мої зітханняТуманом навкруги мене окриють. (Знов стукає.)
О. Лаврентій.
Чи чуєш? стукає. Хто там? Устань!Тебе ухоплять… Підіймайсь, вставай! (Стукає.)
Сховайсь у студію. Знов… Божа воля!
Яке безуміє! Іду, іду!
Хто там так грукає? хто ти? чого?
Мамка (за дверима.)
Пустїть, то й знатимете, хто й чого.Я від Джульєти.
О. Лаврентій.
О, витаємо!
Входить мамка.
О отченьку сьвятий! мій отченьку!
Скажіть, де муж моєї панї, де?
О. Лаврентій.
Ось на землї, од слїз пяний, безумний.Мамка.
О, так і панї, так зовсїм!О. Лаврентій.
НещаснаСимпатія! Їх горе порівняло.
Мамка.
Оттак лежить, то хлипає, то плаче,То плаче знов, то знов захлипає.
Устаньте! встаньте, коли ви мущина!
Задля Джульєти, задля неї встаньте!
Чого в таку вдавати ся вам тугу?
Ромео.
Се мамка?Мамка.
Добродїю, смерть усьому конець.
