Сторінка:Фльобер Ґ. Іродїяда. 1902.pdf/60

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

На с. 32 ряд. 11 з низу належить поправити: Ясеєм на єсеєм, ряд. 5 зн. Фануель на Фануіл.

    Про Самарян оповідали, що вони в своїм ґарізімськім храмі кланяли ся голубови під назвою Azima, Achima, але ся жидівська традиция, як доводять, вийшла з умисного перекручення.

    Мататія — під сим іменем був проголошений первосьвященником і царем жидівським Антіґон, провідник повстання против Ірода, побитий потім Римлянами, союзниками Ірода в 37 р.

    Одна з тодїшнїх поганських повірок про Жидів і Християн.

    Автор ужив тут пізнїйшого византийського терміна для означення жидівського вороговання проти ідолів.

    Малоазийська богиня.

    Мандраґора — клубки на коріню сеї рослини уважали ся чародїйними й викликали певний забобонний страх.

    Автор натякає на звістне оповіданнє про Амора й Псіхею; і низше він описує танець, як пантоміму залюбленої в Аморі Псіхеї.

    Финїкийські дудки.

    Арістобуль, Александр, Антіпатр — сини Ірода Великого.