придусили творчу силу автора і для пересїчного читача роман стає просто нудним.
По Education sentimentelle автор береть ся знову за екзотичну тему, незвичайно глубоко задуману. В „Спокусї св. Антонїя“ (Tentation de Saint Antoine, 1874), на тлї оповідання про спокуси, які проносили ся перед очима анахарета Антонїя в Тебаідській пустинї, задумав Фльобер розвинути всю панораму античного житя й всїх його приваб і здобутків, щоб показати їх малоцїнність перед моральними потребами чоловіка, яким знайшов він заспокоєннє, на переломі античного житя, в християнській вірі.
Паралєлею до сего ґрандіозного образа античної цивілїзациї мав бути другий, що мав показати неповноту сучасного знання й хибність його методи. Два паризькі писарі Бувар і Пекіше, діставши спадок, задумують віддати ся спокійному житю серед природи; для раціональнїйшого урядження свого житя вони старають ся розширити свої знання, але при браку наукового приготовлення наскакують на прогалини, непевности, суперечности, за поясненнєм переходять до другої науки, від другої до третьої — зачавши від садівництва переходять до хлїборобства, відти до хемії, з тої до медицини, астрономії, археольоґії, істориї і т. д., і нарештї покинувши
