Сторінка:Франко Іван. Панські жарти (Нью-Йорк, 1919).djvu/117

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 117 —
XVI.

Сидїли в ґанку пан і панї
За снїданєм, коли нараз
Юрбою, з шумом, наче пяні
Ми все подвірє заступили.
Комісар попереду нас.
При нїм гайдук ішов, що сили
Торохтячи по тарабанї.
Поблїдла панї, піднялась,
Поглянула, трохи не впала,
І білі руки заломила,
І не то з питанєм, не то
З сумним докором в очи мужа
Поглянула. Та знать не дуже
І пана втїшило тото
Незвикле зборище. Ще дужче
Змішавсь, аж зуби закусив,
Коли побачив, хто зтрусив
Сей збір. Комісар! Так йому ще
Нечистий вязів не скрутив?
Ну, буде лихо неминуще!

Та щоб вспокоїти жону,
Пан з ґанку звільна і поважно
Зійшов, і грізно та протяжно
Звернув ся до селянства: „Ну,
Чого ви тут?” При тім став так,
Що до комісаря плечима