Сторінка:Франко Іван. Панські жарти (Нью-Йорк, 1919).djvu/85

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 85 —

Чи не казав тобі я: знай
Свої попівськії границї,
Усяку школу занехай,
Не говори глопам дурницї!
А ти ось як! Завзявсь мабуть
Мене до крихти зрийнувати!
Хлопи присяги, волї ждуть,
Горілки, хоч їх ріж не пють,
І Жид платить не хоче рати.
Так щож ти думаєш? Менї
Через попа іти з торбами?
Нї, попе! Ще раз кажу: нї!
Не так я поговорю з вами!
Завчасно ти й клятий Шваб
Про волю ще заговорили!
Ось покажу я вам, хоча б
Ви що хотїли, те й робили,
Що я тут пан! Від нинї ти
Махай на панщину з хлопами!
Вмів шкоду ти менї нести,
Відроблюй власними руками!”

„Що пан тут пан, я добре знаю,
Та тілько є й над паном пан.
Я тільки силї улягаю,
Та в очи пану заявляю,
Що се безправство, що мій стан
Мене від панщини звільняє,
Що царське право пан нехтує”.