„Вчора ви, небожата мої,
Раду радили глупу;
Се хотїв я сказать вам тепер
Замісь першого вступу.
„Ухвалили печать наложить
На язик мій, на душу, —
Тож тепер вам усїм в перекір
Говорити я мушу.
„Зрозумійте й затямте собі,
Ви, слїпцїв поколїнє,
Що як зглушите душу живу,
Заговорить камінє.
„Вчора ви сприсягли ся свій слух
Затикать на промови
Не мої, не тих глиняних уст,
А самого Єгови.