„Як стріла вже намірена в цїль,
Наострена до бою,
Чи подоба стрілї говорить:
Я бажаю спокою?
„А що вчора ви тут присягли
На подобу жіноцтва
Більш не слухать обітниць моїх,
Нї погроз, нї пророцтва, —
„То навмисно про все те до вас
Побалакати хочу:
І обітницю дам, що прийде,
Погрожу́ й попророчу.
„І ви мусите слухать, хоч злість
Вбє вам жа́ло студене.
Рад я знать, чия перша рука
Підійметь ся на мене!…“
