„Нумо рожу благать! Та вона
Всьому сьвітови гожа,
Без корони — цариця ростин,
Приподобниця божа.
„Нумо дуба благати! Та дуб
Мов хозяїн богатий,
Своїм гиллєм, корінєм і пнем,
Жолудьми все занятий.
„Нум березу благать! Та вона
Панна в білому шовку
Розпуска свої коси буйні,
Тужно хилить головку.
„І сказав хтось неначе на жарт
Оте слово дїточе:
„Ще хиба би терна нам просить,
Може терен захоче“.
„І підхопили всї дерева
Се устами одними,
І взяли ся просити терна,
Щоб царем був над ними.
