„Так і вибраний Богом народ
Між народами вбогий;
Де пишнота і честь, там йому
За високі пороги.
„Між премудрими він не мудрець,
У війнї не войовник,
У батьківщинї своїй він гість
І всесьвітнїй кочовник.
„Та поклав йому в душу свій скарб
Серцевідець Єгова,
Щоб він був мов сьвітило у тьмі,
Мов скарбник його слова.
„На безмежну мандрівку житя
Дав йому запомогу,
Заповіти й обіти свої,
Наче хлїб на дорогу.
„Але заздрий Єгова наш Бог
І грізний і сердитий:
Те що він полюбив, най нїхто
Не посьміє любити!
