І з'їдливо сказав Авірон:
„Мосцїпане Мойсею,
Страх загрів і напудив ти нас
Приповісткою сею!
„Між народами бути терном!
За сю ласку велику
Справдї варто в Єгові твоїм
Признавати владику,
„І послом його бути, се честь!
І в незнане будуще
Запечатані письма носить —
Се манить нас найдужче.
„Се як раз доля того осла,
Що завязані міхи
З хлїбом носить, сам голод терпить,
Для чужої потїхи.
