„За ту впертість слїпую твою,
За ті гордощі духа,
Що зійшовши на глупий свій шлях,
Навіть Бога не слуха.
„За брехливість твого язика,
За широке сумлїнє,
Що держить ся земного добра,
Мов цїпкеє корінє.
„За безсоромність твоїх дочок,
За палке їх коханє,
І за мову й звичаї твої,
За твій сьміх і диханє.
„О Ізраілю, чадо моє!
Жаль ся Богу Шаддаю!
Як люблю я безмірно тебе,
А про те покидаю.
„Бо вже близька година моя,
Та остання, незнана,
А я мушу, я мушу дійти
До межі Канаана.
