Сторінка:Франко І. Мойсей. Львів, 1905.pdf/67

XIII.

Аж почув ся притишений сьміх
Край саміського боку,
Наче хтось біля нього ішов,
Хоч не чуть було кроку.

І почули ся тихі слова,
Мов сичанє гадюки;
„Цьвіт безтямности плодить усе
Колючки лиш та муки.

„А як вийде самому той плід
Донести не спромога, —
То найкраще увесь свій тягар
Положити на Бога.“

МОЙСЕЙ.

„Хтось говорить! Чи в моїм нутрі

Власне горе шалене,
Чи отут може демон який
Насьміхаєть ся з мене?“

— 63 —