„Чи давно-ж я плекала тебе
І водила за руку?
Чи на теж я дала тебе в сьвіт,
Щоб терпів таку муку?
„Скільки зморшків на твоїм чолї!
І звялене все тїло!
І волосє, що гладила я,
Наче снїг побілїло!
„А колись ти від мене притьмом
Рвавсь на бої та герцї!
Бач, до чого дійшов! А скажи,
Кілько ран в твоїм серцї!
„Бідна, бідна дитино моя!
Потерпів єси много!
Ще й сьогоднї… на сонцї весь день!
І по що було того?
„На молитві! В народа свого
І минуле й будуще
Ти молитвою вникнути рад, —
Ох, дитя нетямуще!
