„Ось я камінь із кручі зіпхну,
І піде він валить ся
Від скали до скали, з яру в яр,
І скакати і бить ся.
„Тут ударить ся він о зубець,
Розібєть ся на части,
Там з собою ще камінь порве,
Щоб з ним низше упасти.
„Тут покине шматок, там други́й,
І летить і гуркоче, —
І чи зна хто, де кождий шматок
Заспокоїть ся хоче?
„Я тверджу: і Єгова не зна!
І молись хоч і клінно,
А де мусить упасти шматок,
Там впаде́ неодмінно.
„В нїм самім його керма і власть,
В нїм самім ота сила,
Що назначує місце йому,
Що його сотворила.
